25 ознак, що ти філолог- Ти періодично забуваєш найелементарніші правила правопису слів (вИсна чи вЕсна?), але чітко знаєш генеалогічну класифікацію мов;
- Ти за одну ніч можеш прочитати Гомера, Есхіла,Арістофана, Евріпіда, Софокла, Плавта та Вергілія, щоб знати хоча б третю частину творів у списку літератури до заліку;
- Ти вже майже забув табличку множення, але напам’ять знаєш таблицю з класифікацією приголосних за місцем творення;
- Якщо ти десь випадково побачив інтеграл, то думаєш, що ця латинська літера «S» має якийсь дивний вигляд;
- Ти вчиш цілу прірву мов, більшість з яких мертві;
- Над ліжком в тебе висить, як ікона, список крилатих латинських виразів, на які ти милуєшся щоранку та щовечора;
- Ти читав «Слово о полку Ігоревім» не скорочено,а повністю і до того ж на давньоруській мові;
- Ти таємно від всіх, вночі під ковдрою пишеш роман/поему;
- Ти впевнений, що в сучасному світі без філології не обійтися;
- Останні гроші, що залишилися зі стипендії, ти витрачаєш не на їжу і навіть не на квиток додому, а на ксерокси;
- До реч іпро ксерокси, їх в тебе вистачить, щоб рік обігрівати гуртожиток;
- Ти розмовляєш, а подумки, вже автоматично робиш повний лінгвістичний аналіз власних слів;
- Біографію Т. Г. Шевченка ти вже знаєш краще від своєї власної;
- На прохання викладача, назвати відомого дослідника в галузі … ти можеш відповісти «ОлександрПотебня» і ніколи не помилишся;
- Ти знаєш по імені-батькові всіх бібліотекарів врадіусі 30-ти кілометрів від твого дому;
- Ти спиш зкнижками, їси з книжками, і інколи навіть ходиш з ними до душу;
- Ти дратуєш друзів тим, що постійно виправляєш їхню вимову та повідомлення в соціальних мережах;
- Ти «мешкаєш» в практично жіночому колективі;
- Навіть читаючи Донцову, ти за звичкою виділяєш конфлікт, фабулу та центральні образи твору;
- Ти шукаєш і таки знаходиш помилки в рекламі, оголошеннях, на пакетиках та етикетках;
- Виступи деяких сучасних політиків викликають у тебе нудоту, висипи на шкірі та запаморочення;
- Ти збився з рахунку, коли намагався перелічити твори, які колись вчив напам’ять;
- В розмов із друзями в тебе де-не-де, незалежно від твоєї волі проскакують цитати з творів та вирази на латині;
- Твоя настільна книга це «Великий тлумачний словник»;
- Ти напам'ять можеш розповісти алфавіт як мінімум 3-х мов. З цього списку НЕ про мене лише пункти два-три... Інше - свята правда, навіть те, що звучить абсурдно.
@темы:
филологическое,
студенческое
Ти напам'ять можеш розповісти алфавіт як мінімум 3-х мов.
ха, я круче, могу 4-х: рус, укр,, англ, франц
и да - я лингвист - переводчик..так что да
хотя я уже жалею что учусь именно на этой специальности.
Но от украинского языка у меня лингвистический оргазм))
А ведь я хотела когда-то туда поступать...а у нас переводоведение - основная "наука".
большей белиберды придумать просто невозможно.
это не наука в принципе.
А ведь там и правда больше половины... (как хорошо, что латинский закончился на первом курсе))
Алфавит, да - русский, латинский, болгарский, старославянский (надеюсь дальше нас мучить не станут))
burnyourheart, в чем-то они правы))
Мхы) Иногда даже в рекламе мы пытаемся понять - а что они хотели этим сказать!?
ага-ага)) а еще была философия, на которой тема про ценности рассматрвиалась на примере рекламы. и исследовательское задание про рекламу тоже. в общем, спокойно смотреть телевизор нам теперь не суждено.
А еще я никак не определюсь, хорошо это или плохо, что и книги я теперь никогда не смогу читать как раньше - просто чтобы получать удовольствие. К обычному восхищению самой фабулой или персонажем теперь примешивается сотня новых оттенков: то стиллистический приём способен ввести в экстаз, то просыпается странное желение сесть и нарисовать схемку какой-нибудь особенно мудренной композиции, то закрываешь страницу и минут двадцать смакуешь разные грани какого-нибудь символического образа...
Меня это напрягает. Очень. Нет того удовльствия первооткрывателя - чистого и без делания своих же мозгов. Неприятно. Хотя профессию будущую люблю)))
карамелька с вишней, так ведь ужас в том, что мне это нравится! Я практически, можно сказать, за этим и пришла на филфак. Это такой кайф: получать удовольствие не только от самого сюжета, но и от стиля, от кольцевой композиции, от обратной экспозиции, на автомате определять эстетические принципы, изучить целое философское направление по романам экзистенциалистов, научиться понимать модернистов только после целого курса лекций - и это все равно что открыть для себя целую новую литературу, как заново научиться читать.
в общем, сейчас меня унесет не в те степи))
Пойду посплю
и все пройдетВсем спокойной ночи.
Филологи, они такие, они поймут))) Спокойной)